Гваделупа.
Подорожі це завжди цікаво, але ще цікавіше коли подорожі далекі, сповнені екзотики і таємниць. Купили ми як путівку на каріби так і квитки більше чим за рік на перед, щей по акції, так значно дешевше, а щоб було ще вигідніше купили два круїзи зразу.
Тобто початок у Гваделупі, потім круїз по Карибах, потім пересадка на інший лайнер, ще день у Гваделупі, ще один круїз, знову Гваделупа, потім літак додому. Так вдалося побувати на цьому екзотичному острові тричі!
Летіли через Париж, для того шо б потрапити сюди навіть недостатньо було мати французький Шенген, такі острови потребують ще окремої візи (як я це люблю), у Парижі переїзд у інший Аеропорт, ніби є шість годин на стикування, але отримати багаж, потім переїзд, потім реєстрація і все спочатку, е найскладніший транзит що у мене був, дуже не зручний, а назад взагалі ледве встигли, забігли перед самим відльотом літака, аби не було технічної затримки половина групи так і залишилися би. Для чого я пишу такі подробиці? Лиш для того щоб той хто читає пізнав для себе щось нове, щось потрібне, не зробив помилок зайвих.
Отже Гваделупа! Прилетіли вже увечері, аеропорт на пів порожній, таможню і прикордонників ми так і не побачили, забрали валізи та пішли шукати Водія що за нами приїхав. Теплий вечір приємно вразим контрастом із нашим зимовим холодом. Невдовзі готель на побережжі і солодкий сон під комариний писк що мимоволі летіли на наше світло з мангрових хащів з ближнього болота.
Вранці встав разом з сонцем, десь між грізними хмарами вдалині замайорів білий лайнер поблискуючи своїм фантастичним єством серед тіней що гніздилися навкруги.
Потім екскурсії і таємниці дивного світу. Питний кокос і неймовірні парки та ботанічні сади з екзотичними рослинами та деревами.
Якийсь час пробивши на острові, усвідомивши усі його принади, переваги да проблеми, вирушили лайнер, щоб розпочати неймовірну подорож.
Розпочалося все з проблеми, нас не захотіли брати на борт, адже виявилося що ми усі у Гваделупі нелегально, ми показували штампи у паспорті що ми покинули Францію та прилетіли сюди, а се дарма, нас вперто не пускали, так як тоді, коли ми прилетіло вечором потрібно все таки було найти десь паспортний відділ щоб нам поставили ввізні візи. Після нервів, скандалів, довгих перемов, нас все-таки взяли, і під надзвичайний захід сонця у царині тих же надзвичайно грізних хмар ми покидали цей острів, щоб через тиждень знову повернутися.
Наше друге пришестя було значно легше, перед тим як вирушити на дивовижну екскурсію у царство черепах, на дивовижний романтичний острів, ми перенесли речі у камеру схову на новий лайнер і подалися собі геть. Острів був дійсно цікавий, маленький собі такий острівок серед безмежних вод, оточений коралами, що давало йому можливість бути безпечним і чарівним за будь якої негоди.
Пікнік, розваги, сонце і дощ, дикі танці на кораблі, невдовзі до нас завітала ціла група тубільців, це зовсім не дикуни, а молоді, сучасні веселі люди.
Знову на лайнер, йшов дощ, світило сонце, ми бігли весело на новий лайнер, на нову тижневу подорож, щоб з часом знову прийти до берегів Гваделупи.
Потім літак додому, у будні, але з радістю, так як попри все, попри рай навкруги, скучив за родиною, за дружиною і дітьми, жаль що не завжди є можливість їхати разом усім, і проблема не тільки у коштах, проблема у заняттях, інтересі , пріоритетах і часі. У мене багато було країн, багато подорожей, дасть Бог розповім про все, і ще чимало розповім про круїзи на Карибах.
Ви так свіжо пишете, що вдається трішки побути там з вами. Боже, які краї! вікна в дивний райський світ через Ваші фото... дякую!
Володя дякую Вам за чудову інформацію та чарівні фото! Ваші фото , як завжди , неперевершені! Продовжуйте писати та ділитися подорожами. У Вас це цікаво виходить.