Ось і поїхали гості з Китаю. Ще недавно чекали їхнього приїзду, все думали з Лю Юйданем, організатором проекту «Китай – Україна», та з іншими організаторами цієї зустрічі, як все звести в одне, щоб гості залишилися задоволеними. Адже йшлося навіть не про особисту кар'єру, а про нашу Україну. Головне в таких зустрічах це те, що ти зможеш зробити згодом для оточуючих, і дуже приємно, коли це вдається! 
Діти в національному одязі співали і говорили приємні слова, дарували квіти всім гостям, а пану Wu Weishan вручили коровай. Моя помічниця Ніна Крохмалюк - фіналістка Національного конкурсу "Міс Україна"- вручила гостю прекрасний букет, який склав я сам! 
Міністерство посприяло щодо відвідування Київського національного музею російського мистецтва та Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, адже гості приїхали не тільки для розмов - попереду важливі зустрічі і переговори міжнародного рівня! 
Музеї гостям дуже сподобалися, У Вешан розглядав кожен експонат, кожну роботу, фотографув деталі, одразу зрозуміло, що ця людина є високультурною та високодуховною. 
Дехто з організаторів вже почав нервувати, бо на обід ми вже запізнювалися. Запитали в У Вешана, чого би він хотів більше - провести ще деякий час у музеї, чи поїсти? Як я і підозрював, він захотів побути ще в музеї! На обід запізнилися на хвилин сорок. 
Під час обіду були привітання Міні-міс України та Міні-міс Світу Анастасії Дідух, красуні з кращого агентства світу «Принцес», яку очолює Міс Україна-2011 Ярослава Куряча. Анастасія спеціально приїхала з Вінниці, аби привітати поважну делегацію на чолі з У Вешаном! 
Потім була академія мистецтв, де нас зустрічав мій земляк і великий графік сучасності, президент академії Андрій Чебикін. 
Потім - велика академія, 
оглядова екскурсія на яхті, а далі на нас чекала вечеря і розважальна програма від неперевершеної групи «Врода» разом з художнім колективом «Зернятко» під чуйним керівництвом неймовірної Раїси Заклецької. 
Атмосфера настільки була чудовою, що невдовзі У Вешан почав танцювати разом з колективами, а Пан Ікуй все фотографув і не міг намилуватися українською вродою та високим професіоналізмом виконання. Були й інші виконавці, але особливо порадувало гостей маленьке тигреня. 
Вранці нас зустрів мій друг Любомир Павлович - генеральний директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, археолог, доктор історичних наук. 
Потім - екскурсії по території. Особливо вразили печери!
Знову музей, без якого не можна уявити ні Київ, ні Україну, - музей Івана Гончара! 
Знову приїхав на зустріч сам директор музею та Українського центру народної культури Петро Гончар!
У Вішаню я подарував керамічну тарілку, якій він був невимовно радий! 
Зустріч в Міністерстві культури України відбулася в дружній і приємній атмосфері, 
У Вешаню Євге́н Нищу́к, Міністр культури України, Народний артист України, вручив орден.
А далі - найскладніше, тому що трохи затримавшись в міністерстві, після підписання та обговорення офіційних тем, ще й потрапили в пробку, отже відвідування Національного художнього музею України, де мало бути офіційне відкриття виставки Народного художника України Володимира Козюка (моє), присвячене прибуттю гостей з Китаю, зависло в повітрі. 
Коли ми приїхали, усі вже чекали, довго чекали, і тому деякі події пішли не за планом. 
Дуже виручила моя дорога подруга і прекрасна людина Анна Заклецька з колективом «Зернятко», вони взяли на себе все, і людям не тільки не було нудно, а з’явилася можливість поглинули у справжню атмосферу українського духу! Немає слів для подяки цим людям! 
Радник Президента України Ігор Гринів зустрів біля входу, виступити зі словом вже не зміг, бо і так вже затримався, тому дали слово представнику делегації, почесному гостю презентації - пану У Вейшану - директору Національного художнього музею Китаю, видатному скульптору сучасності і головному художнику Китаю за сумісництвом, який відвідує Україну вперше! 
Приємно, що він дуже хвалив і мене, і мої роботи, сказав, що хоч знаходиться в залі, завдяки картинам йому здається, що він в Китаї, також сказав, що рідко який іноземець здатний так відчути, а тим більше - написати - природу його країни, адже мабуть для цього потрібно не просто писати, а й любити Китай! 
Дуже приємно було, що мій проект відвідав Президент Національної академії Андрій Чебикін! Я вибачився перед заступниками міністрів України, перед Народними депутатами України і надав йому слово відразу після У Вейшаня Це в Китаї означає, що надав людині велику честь і повагу! А все тому, що мистецтво повинно розвиватися, і кому, як не академії мистецтв, це робити. Китайцям цей жест дуже сподобався. 
Дякую Андрію Володимировичу за довгий і змістовний виступ! Спасибі всім, кого назвав вище, за мудрість, терпимість і розуміння! Потім виступила Тамара Мазур - заступник Міністра культури України та наш хороший друг, яка нам від душі допомагала у всьому, за що їй низький уклін! 
Мій друг Сергій Кудлаєнко - Народний депутат України - привітав від корпусу депутатів відвідувачів виставки. 
Після теплих слів для всіх гостей без винятку ( я вдячний завжди всім і кожному, хто мене підтримує і любить) я вручив одну картину дорогому гостеві У Вейшану. Ця робота після того, як буде відправлена до Китаю, займе своє місце в Національному музеї, як символ дружби між нашими народами, а другу роботу подарував нашому Національному художньому музею України, бо це було б несправедливо, коли в музеях Китаю вже є мої чотири роботи, а в наших – ще не скрізь!
Після цього У Вейшана нагородили ще від фонду першого президента України! 
А потім - наш головний сюрприз! Вітання від нашого найкращого партнера, з яким ми вже раніше зробили чимало добрих справ, комітету національного конкурсу «Міс Україна» і особисто від Ірини Копаниці - виконавчого директора Національного конкурсу "Міс Україна", Олександри Кучеренко - переможниці Національного конкурсу "Міс Україна 2016"(яка невдовзі боротиметься за перемогу у світі, де ми бажаємо їй успіху, адже вона неперевершена) та Анни Бєлової (першої віце-міс Національного конкурсу "Міс Україна", володарки титулу" Міс Земля. До речі, Анна нещодавно в Малайзії була саме з моєї картиною, і представила на весь світ не лише себе та Україну, а й мої творіння!
! Ну і квіти, багато квітів - нашим шановним гостям!
Перегляд музею, підписання договорів з неймовірною Юлією Литвинець - генеральним директором Національного художнього музею України! Потім спілкування з чисельних гостями, кожен з яких - особистість!
Микола Джига - народний депутат, генерал-полковник міліції, кандидат юридичних наук. Тетяна Мельник – заступник директора БО Президентський фонд Л. Кучми «Україна», Олег Іваненко - голова Національного конкурсу "Книга рекордів України", рекордсмен світу; Юрій Вакуленко- український живописець, графік, генеральний директор Національного музею російського мистецтва, Лихач Лідія - директор видавництва "Родовід", організатор міжнародних проектів у галузі культури; пан Ікуй - організатор міжнародного форуму по культурі «Шовковий шлях» (Китай)(на якому, до речі, і були представленні мої роботи!);
Ван Ксюфнг, Хан Цзіньсун Лі Мейна - керівники відділів Національного художнього музею Китаю;
Чі Хун Ян - представник Асоціації скульпторів міських скульптур Китаю; Ольга Дудник – Краща модель України – 2012;
Валерій Бондарчук - голова Вінніцькоі організації "Вільна Громада"; Сергій Комаровський - найкращий ведучий радіопрограм України; Олег Пінчук - скульптор, заслужений художник України; Ігорь Мельничук, «Заслужений художник України»
доцент кафедри живопису та композиції НАОМА; Владо Роглев - один із найкращих фахівців у мистецтві, директор галереї М 17; Марина Мураневич - директор художнього салону «Візантія»; Юрій Гулевич – управляючий PR-агентства «Дель Арте»; представники посольства Китаю, та багато-багато інших, яким - велике спасибі! 
Потім - святкова вечеря! На вечері було багато хороших слів, У Вешань мені подарував пензлі (роботи китайського майстра) і написав там теплі слова. Ніколи не буду писати цими пензликами, це буде одним із найважливіших подарунків в історії мого життя, бо це символ моста між культурою наших краї (до слова, пензлів у в коробці два!) Як початок і кінець, як день і ніч, як інь і янь, як дві країни, які так далеко один від одної, Європа і Азія, але міст, який ми побудували, їх зробить одним цілим, як коробочка об'єднала пензлики! 
Я люблю свою країну Україну найбільше, але, побувавши більш ніж в 50 країнах, на друге місце поставив Китай, адже жив його мріями все життя і, побувавши там, полюбив назавжди! Людина може брехати, художник - ніколи, бо люди прочитають його душу через його картини. Дуже радий, що душа моя чиста, як і чиста річка, та, що на картині, яку подарував своєму другові У Вейшану, сказавши при цьому, що ця річка, наче його душа! Відлітаючи, він сказав, що скоро зустрінемося в Пекіні, дуже чекаю, бо той міст, що ми разом побудували, потрібно зміцнювати з двох сторін, а потім, коли він буде міцним, ми всі станемо на нього і зустрінемо з одного боку сонце, а з іншого - веселку!