Плем’я слонів. В’єтнам. Магараджа
04 Лист 2020Дата публикации
ПодорожіКатегорія статті
207Кількість переглядів
0Кількість лайків

У мене настільки багато життєвого досвіду, цікавинок  подорожей, що я навіть розповідаючи кожен день по п’ять в день все рівно не встигну розповісти все що знаю, все що бачив, все що пережив, тай навіщо, буду просто ділитися тим що душевне або під руку потрапить.

Ми поїхали у далеку провінцію Даклак, виїхали з самого ранку, так як плем’я слонів знаходилося біля самого кордону з Камбоджією. В’єтнам достатньо довгий , але тут ми пересікали у ширину, виїхали з Нячанга, проїхали містя бойової слави, на обід вже були на місці.  Проїзжаючи через провінцію побачили як вирощується кава.

Ніколи не думав що червоні бубочки вручну зібрані з кущів сушать прямо на землі.

Зерна кафи були усюди, на проїзжі частині, на тротуарах, навіть на мосту, у кожному подвір’ї, взагалі де тільки можна, потім коли вони просихали, селяни грузили це на причепи авто, тракторів, на мотоцикли і звозили здавати на прийомні пункти. Потім обробка, піджарка і найсмачніша у світі кава! Таку каву не купити у нас, все на експорт у США, можна тільки купити у самому В’єтнамі, дійсно мега кава!

Але зараз хочу розповісти не про каву. Обід. Потім слоники, чудові слоники які нас чекали, точніше їхні погонщики, адже туристів у цих місцях не так багато, середня заробітна платня 5 доларів в день (поїздка була вже досить давно, зараз в загальному рівень життя у країні значно зріс).

Слони йшли по селищу, нас усюди супроводжували діти, їх було багато, скрізь, і вони були веселі, бідні, але веселі і щасливі.

Потім ми переходили на слонах через озеро, я заплатив ще за одного слона, щоб була можливість гіду нас фотографувати.

Зробив кілька мега чудових кадрів інших туристів.

Вечір наступив дуже швидко, нам сказали що шоу не відбудиться, так  як немає бажаючих  такої кількості, були ще австралійці і новозеландці, але вони не хотіли витрачати кошти.

Байдуже, життя одне, я замовив шоу лиш для нас, сказав що заплачу за все. Магараджа. Так назвав мене Андрій, магараджа платить, магараджа гуляє. Якщо відверто, то до сьогоднішнього дня пам’ятаю той вечір…

 

Вітер рвав листя і хитав деревами, от от має бути гроза, вогонь колихається і хоче зірватися і полетіти червоними язиками по хатинках покритих стріхою, все поливають водою, щоб не дай Бог не загорілося,  вже готовий все відмінити, кажу що дам кошти і так, давайте без шоу, а то ще згорить все село.

Вони невгамовні, таскають воду і все поливають, лунає музика, спів і танці!

Дикі танці, справжні, живі, музика набирає обертів, дівчата мене запрошують у коло, іскри полум’я  вороже летять навколо, вітер реве, дерева гнуться, я вже частина всесвіту, у танку,  в центрі стихії, на краю світу, мокрий від поту і щасливий…Нам застелили килим, принесли місцевий самогон (гидота рідка)

і велетенську миску шашликів, їмо собі, споглядаємо на шоу, таке собі сільське шоу, голоси древніх, а австралійці з зеландцями заглядають із за паркану, дозволив їм дивитися теж, то що вони жадні, це їх питання, все рівно за все заплачено вже, хай радіють…

Пішли спати. Довга будівля на дерев’яних ногах покрита стріхою,

москітні сітки і одна кімната на всіх, так і спали разом, чоловіки і жінки, з різних континентів, один умивальник для усіх, один туалет і одна шалена злива що розпочалася зразу після того як стихли голоси п’яних в’єтнамців що залишилися частуватися нашим самогоном і горою шашликів з в’єтнамської свинки.

Повертатися мали з самого ранку, так як як планували багато чого ще побачити, я запросив дівчат прийти хто хоче на фотосесію, 5 45 усі стояли біля воріт.

Провели фотосесію і зразу поїхали, залишив їм якісь кошти, дав більше чим домовився, адже вже знав що для них це дуже багато, вони бігли  махали нам у слід поки наш джип не зник за поворотом…

 

Сьогодні часи змінилися, я вже не зміг би сам замовити шоу, вже давно звик економити, кошти у країні стали дефіцитом, хоч не мають ніякої цінності, вже рік нікуди не виїзжав за кордон з багатьох причин, але я завжди пам’ятатиму ту подорож, той вечір, завжди буду для тих людей що були там поряд Магараджа, для себе завжди буду королем життя. Кошти приходять і відходять, є моральні цінності, є духовний досвід, є просто мить, мить яка залишаються назавжди, це не просто минуле, це частинка тебе, ти це прожив, пережив, ти складаєшся з цим частин…

 

 

Категорії
koziuk vladimir історія Владимир Козюк Вінничина Україна Поділля Вінниця володимир козюк етнографія душа картини живопис українці життя живопись Народний художник України The best artist девушки дівчата українки красуні справжнє фото Шовковий шлях Китай женщины конкурс гарна дівчина Шелковый путь Кращий Художник / The Best Artist 2018 Кращий художник Міжнародний мистецький пленер Wu Weishan чжанцзяцзе село Путешествия Вікторія Рихлюк родина Подорож Лю Юй Дань Ігор Ільчишен бабусі Аватар старенькі Пекин книга рекордів України джунгли королева Хата під стріхою Шаолинь модель Ікітос ікони Avatar Hallelujah Mountain Володимир Продивус Перу Іву Фотан Арталь Тамеро Зачароване озеро Цзиньхуа Гостевія Слон con voi elephant Daklak 瓜德罗普岛 Việt Nam Vietnam Шоу Guadeloupe Даклак В’єтнам Южная Америка Амазонка Гваделупа Олександр Хижняк Михайло Никифорович Чорний Аркадій Васильович Сорока Анна Турапина, Олександр Теренчук Світлана Теренчук Великая китайская стена Лоян Сіань Теракотова армія Брюс Ли Озеро «Баофэн» кохання У Вейшан Сергій Кривулько, Асилбек уулу Дамирбек  Ельбрус Тадеєв Юрій Лук`яненко Група Gipsy Kings Гроти Лунминь Лернік Мусаєлян Магомед Магдієв Золотий Мангуст Одеса Олександра Кучеренко листівки
Інші статті Дорогі наші старенькі
З поміж усіх фотографій що вдалося зробити у житті, одною з найулюбленіших тем все таки є для мене фото стареньких, натруджених людей.  Багато було подорожей і сіл, багато пройдених стежок, дуже багато розмов.... Читати далі
Плем’я слонів. В’єтнам. Магараджа
У мене настільки багато життєвого досвіду, цікавинок  подорожей, що я навіть розповідаючи кожен день по п’ять в день все рівно не встигну розповісти все що знаю, все що бачив, все що пережив, тай навіщо, буду просто ділитися тим що душевне або під руку потрапить. Ми поїхали... Читати далі
Коментарі

6800162Кількість переглядів на сайті
4456Кількість фотографій на сайті

222