Плем’я слонів. В’єтнам. Магараджа
04 Лист 2020Дата публикации
ПодорожіКатегорія статті
1429Кількість переглядів
0Кількість лайків

У мене настільки багато життєвого досвіду, цікавинок  подорожей, що я навіть розповідаючи кожен день по п’ять в день все рівно не встигну розповісти все що знаю, все що бачив, все що пережив, тай навіщо, буду просто ділитися тим що душевне або під руку потрапить.

Ми поїхали у далеку провінцію Даклак, виїхали з самого ранку, так як плем’я слонів знаходилося біля самого кордону з Камбоджією. В’єтнам достатньо довгий , але тут ми пересікали у ширину, виїхали з Нячанга, проїхали містя бойової слави, на обід вже були на місці.  Проїзжаючи через провінцію побачили як вирощується кава.

Ніколи не думав що червоні бубочки вручну зібрані з кущів сушать прямо на землі.

Зерна кафи були усюди, на проїзжі частині, на тротуарах, навіть на мосту, у кожному подвір’ї, взагалі де тільки можна, потім коли вони просихали, селяни грузили це на причепи авто, тракторів, на мотоцикли і звозили здавати на прийомні пункти. Потім обробка, піджарка і найсмачніша у світі кава! Таку каву не купити у нас, все на експорт у США, можна тільки купити у самому В’єтнамі, дійсно мега кава!

Але зараз хочу розповісти не про каву. Обід. Потім слоники, чудові слоники які нас чекали, точніше їхні погонщики, адже туристів у цих місцях не так багато, середня заробітна платня 5 доларів в день (поїздка була вже досить давно, зараз в загальному рівень життя у країні значно зріс).

Слони йшли по селищу, нас усюди супроводжували діти, їх було багато, скрізь, і вони були веселі, бідні, але веселі і щасливі.

Потім ми переходили на слонах через озеро, я заплатив ще за одного слона, щоб була можливість гіду нас фотографувати.

Зробив кілька мега чудових кадрів інших туристів.

Вечір наступив дуже швидко, нам сказали що шоу не відбудиться, так  як немає бажаючих  такої кількості, були ще австралійці і новозеландці, але вони не хотіли витрачати кошти.

Байдуже, життя одне, я замовив шоу лиш для нас, сказав що заплачу за все. Магараджа. Так назвав мене Андрій, магараджа платить, магараджа гуляє. Якщо відверто, то до сьогоднішнього дня пам’ятаю той вечір…

 

Вітер рвав листя і хитав деревами, от от має бути гроза, вогонь колихається і хоче зірватися і полетіти червоними язиками по хатинках покритих стріхою, все поливають водою, щоб не дай Бог не загорілося,  вже готовий все відмінити, кажу що дам кошти і так, давайте без шоу, а то ще згорить все село.

Вони невгамовні, таскають воду і все поливають, лунає музика, спів і танці!

Дикі танці, справжні, живі, музика набирає обертів, дівчата мене запрошують у коло, іскри полум’я  вороже летять навколо, вітер реве, дерева гнуться, я вже частина всесвіту, у танку,  в центрі стихії, на краю світу, мокрий від поту і щасливий…Нам застелили килим, принесли місцевий самогон (гидота рідка)

і велетенську миску шашликів, їмо собі, споглядаємо на шоу, таке собі сільське шоу, голоси древніх, а австралійці з зеландцями заглядають із за паркану, дозволив їм дивитися теж, то що вони жадні, це їх питання, все рівно за все заплачено вже, хай радіють…

Пішли спати. Довга будівля на дерев’яних ногах покрита стріхою,

москітні сітки і одна кімната на всіх, так і спали разом, чоловіки і жінки, з різних континентів, один умивальник для усіх, один туалет і одна шалена злива що розпочалася зразу після того як стихли голоси п’яних в’єтнамців що залишилися частуватися нашим самогоном і горою шашликів з в’єтнамської свинки.

Повертатися мали з самого ранку, так як як планували багато чого ще побачити, я запросив дівчат прийти хто хоче на фотосесію, 5 45 усі стояли біля воріт.

Провели фотосесію і зразу поїхали, залишив їм якісь кошти, дав більше чим домовився, адже вже знав що для них це дуже багато, вони бігли  махали нам у слід поки наш джип не зник за поворотом…

 

Сьогодні часи змінилися, я вже не зміг би сам замовити шоу, вже давно звик економити, кошти у країні стали дефіцитом, хоч не мають ніякої цінності, вже рік нікуди не виїзжав за кордон з багатьох причин, але я завжди пам’ятатиму ту подорож, той вечір, завжди буду для тих людей що були там поряд Магараджа, для себе завжди буду королем життя. Кошти приходять і відходять, є моральні цінності, є духовний досвід, є просто мить, мить яка залишаються назавжди, це не просто минуле, це частинка тебе, ти це прожив, пережив, ти складаєшся з цим частин…

 

 

Категорії
історія koziuk vladimir Владимир Козюк Вінничина Поділля Україна володимир козюк Вінниця душа етнографія живопис картини життя українці живопись Народний художник України красуні українки дівчата девушки The best artist конкурс справжнє фото женщины гарна дівчина Китай Шовковий шлях Шелковый путь Кращий Художник / The Best Artist 2018 село чжанцзяцзе Wu Weishan Кращий художник Міжнародний мистецький пленер бабусі старенькі Аватар Лю Юй Дань родина Ігор Ільчишен Вікторія Рихлюк Подорож Путешествия королева книга рекордів України ікони Пекин Avatar Hallelujah Mountain Шаолинь модель Хата під стріхою Володимир Продивус Ікітос джунгли листівки Озеро «Баофэн» Брюс Ли Теракотова армія Сіань Гроти Лунминь Лоян Великая китайская стена Світлана Теренчук Олександр Теренчук Анна Турапина, Аркадій Васильович Сорока Михайло Никифорович Чорний кохання У Вейшан Олександра Кучеренко Одеса Золотий Мангуст Магомед Магдієв Лернік Мусаєлян Група Gipsy Kings Юрій Лук`яненко  Ельбрус Тадеєв Асилбек уулу Дамирбек Сергій Кривулько, Олександр Хижняк Іву Фотан Цзиньхуа Гостевія Зачароване озеро Тамеро Арталь Перу Амазонка Южная Америка В’єтнам Даклак Слон Шоу Vietnam Việt Nam Daklak elephant con voi Гваделупа Guadeloupe 瓜德罗普岛
Інші статті Дорогі наші старенькі
З поміж усіх фотографій що вдалося зробити у житті, одною з найулюбленіших тем все таки є для мене фото стареньких, натруджених людей.  Багато було подорожей і сіл, багато пройдених стежок, дуже багато розмов.... Читати далі
Історія однієї картини
У кожного художника є злети і падіння. Є роботи які з часом можна і навіть потрібно спалити, а є ті, які вже стануть власною історією життя.  Аналізуючи свої роботи визначив ті, які можна впевнено назвати улюбленими. Одною з перших такою  стала робота «Перед грозою» 2005 рік. Саме ця робота є знаковою, вона не тільки є етапним... Читати далі
Коментарі Показати усі коментарі
02 Жовт, о 21:49
Interfaceydg:

then only a few have reached us

Ответить
09 Трав, о 00:17
Flukevvo:

consists of the book itself

Ответить
09 Трав, о 20:29
Linksysign:

number of surviving European

Ответить
06 Черв, о 03:34
iAquaLinkzwh:

and was erased, and on cleaned

Ответить

9189710Кількість переглядів на сайті
4456Кількість фотографій на сайті

222